вход Вход Регистрация



На функціональній схемі зображуються всі прибори, засоби автоматизації і управління, необхідні для оснащування об’єкта, який проектується.

Відбірні пристрої, засоби отримання первинної інформації (термометри рідинні, термометри опору, термометри термоелектричні, пристрої звужуючі для вимірювання витрат (діафрагми), прибори для вимірювання витрат постійного перепаду, рідинні лічильники, датчики радіоактивності, вологості та ін.) нещитового (місцевого) монтажу показують безпосередньо на зображеннях технологічних комунікацій або обладнання згідно з їх розташуванням. Регулюючі органи (клапани, заслінки, шибери та ін.), які є елементами запроектованої системи автоматизації, показуються на зображеннях технологічних комунікацій.

Виконавчі механізми, механічно пов’язані з регулюючими органами (клапанами, заслінками), вбудованими в комунікації або агрегати, показуються поблизу від зображень регулюючих органів.

Для показування на функціональній схемі прийнятої системи контроля і управління об’єктом, а також місця встановлення апаратури (датчиків, які не згадані вище, вторинних приборів і допоміжного обладнання) в нижній частині креслення креслять прямокутники, які умовно зображають щити, пульти і пункти контролю і управління, в яких умовними позначеннями показують відповідну апаратуру. Прямокутники розташовують зверху вниз в наступному порядку: прибори місцеві, місцеві щити управління, агрегатні щити, центральний щит чи пульт, машини централізованого контроля та керуючі машини.

При виконанні функціональних схем зв’язок пристроїв автоматики, які розташовуються в прямокутниках, з елементами, які розташовані на технологічному обладнанні і комунікаціях, показують за допомогою суцільних з’єднальних ліній, однакових для трубних і електричних зв’язків. Ці лінії слід проводити з найменшою кількістю перегинань та перетинів. Перетинання з’єднальними лініями умовних позначень приборів не допускається.

На з’єднальних лініях біля верхнього прямокутника вказується максимальне значення параметра, який вимірюється. З’єднальні лінії від різних приймальних пристроїв, які працюють з одним вторинним прибором, поєднують фігурною скобкою і однією лінією направляють до перемикача або прямо до прибора.

В складних системах при великій кількості з’єднальних ліній, які перешкоджають читанню креслення, функціональну схему виконують адресним методом. При цьому з’єднальні лінії розривають. Залишають невеликі відрізки ліній (40...80 мм), які відходять від відбірних пристроїв, зображених на технологічному обладнанні, і ліній, які підходять до апаратури, позначеної в прямокутниках на нижній частині креслення. З’єднальні лінії нумерують арабськими цифрами. Цифри (адреси) нижніх та, за можливістю, верхніх відрізків, розташовують на одному рівні. Відрізки з’єднальних ліній, які відходять від умовного позначення щитів (пультів), нумерують за порядком зліва направо. Довжину нижнього відрізку вибирають від 40 до 80 мм.

Цифра, яка позначає номер позиції комплектів апаратури, повинна бути висотою 3,5 мм, а буквений індекс їх елементів – висотою 2,5 мм.

Случайная статья

Глава 4. Фрикционные передачи

Ф р и к ц и о н н о й называется передача, работа которой основана на использовании сил трения в месте контакта двух тел обращения (катков, роликов).   4.1. Классификация и общие...
© 2017
  • Сайт "Литературка"
  • мы собираем различную техническую, образовательную, научную литратуру