вход Вход Регистрация



Абстрактный ЦА может быть описан в виде .

При переходе на структурный уровень представления каждая буква входного алфавита автомата, представляется как двоичный набор (вектор), число компонентов которого равно числу физически реализованных элементарных входных каналов структурного автомата, т.е. каждая буква кодируется двоичным вектором. Минимальное число физически реализованных элементарных входных каналов в

автомате может быть определено по формуле , где - мощность входного алфавита . Если , то , т.е. каждая буква кодируется двоичным вектором, состоящим из двух компонент, например . Минимальное число элементарных выходных каналов . Для множества состояний .

 

Процесс замены букв алфавита абстрактного автомата двоичными векторами называется кодированием и может быть описан таблицами кодирования.

Пример: Абстрактный автомат Мили задан совмещенной таблицей переходов-выходов 1. Кодирование букв алфавита , представлено таблицами 2, 3, 4. При этом , , , , , .

 

 

Таблица 1

 

 

 

 

Таблица 2

 

вх. сигн. код

 

 

 

Таблица 3

 

вых. сигн. код

 

 

 

Таблица 4

 

состояния код

 

 

 

 

 

Таблица 5

входные сигналы
состояния
01
10/00

 

 

Каждой кодируемой букве может быть приписан произвольный двоичный вектор, но обязательно две различные буквы (одного алфавита) должны кодироваться различными двоичными векторами. Получением структурной таблицы переходов-выходов автомата (табл. 5) заканчивается это кодирование.

 

Случайные новости

1 ЦІЛІ І ЗАДАЧІ РОБОТИ

Контрольна (практична) робота, як і подібний розділ в дипломному проекті, відповідає стадіям проектування “проектне завдання” та “технічний проект”.

Кінцевою ціллю роботи є функціональна схема системи сучасного рівня автоматизації технологічного агрегату чи переділу та замовна специфікація на прибори і засоби автоматизації.

Для досягнення вказаної цілі необхідно вирішити два пакета задач – задачі аналізу і задачі синтезу.

Задачі аналізу:

1. поглиблене вивчення тепло-технологічних задач, які вирішуються об’єктом автоматизації, і виявлення умов, які забезпечують їх оптимальні рішення;

2. вивчення конструкції об’єкта, його особливостей, якості тепло-технологічних задач, які він вирішує, його техніко-економічних показників;

3. аналіз і вибір напрямків підвищення якості рішення тепло-технологічних задач в об’єкті та техніко-економічної ефективності його роботи, в т.ч. й засобами автоматизації;

4. аналіз існуючої системи автоматизації об’єкта і вибір шляхів її модернізації на основі раціонального рішення тепло-технологічної задачі;

5. визначення вихідних параметрів об’єкта, які підлягають автоматичному контролю, реєстрації, управлінню і сигналізації, а також параметрів, відхилення яких від норми може призвести до аварійної ситуації на об’єкті;

6. визначення мінімальних і максимальних значень параметрів, які контролюються, і вибір стандартних верхніх меж їх вимірювання;

7. оцінка статичних та динамічних характеристик об’єкта і датчиків, які використовуються для контролю параметрів, що регулюються.

 

Задачі синтезу:

1. формулювання вимог технології до точності контролю і управління;

2. розробка стратегії або статичного алгоритму управління за кожним параметром, який регулюється, з урахуванням їх взаємозв’язків, а також зовнішніх взаємозв’язків об’єкта автоматизації з іншими паралельно або послідовно працюючими агрегатами;

3. виявлення можливих аварійних режимів роботи об’єкта і системи його автоматизації, їх причин і розробка способів їх запобігання;

4. вибір виду допоміжної енергії і, відповідно, типів управляючого комплексу, приборів і засобів автоматизації згідно з особливостями технологічного процесу (вибухо-пожежонебезпечність, електромагнітні поля, хімічна активність, запиленість, вологість середовища та ін.) і задачами, які викладені вище;

5. розподіл функцій контролю і управління між місцевими, оперативними і центральними щитами.

© 2019
  • Сайт "Литературка"
  • мы собираем различную техническую, образовательную, научную литратуру