вход Вход Регистрация



П л о с к и е р е м н и бывают гуммотканевые (ГОСТ 23831-79), кожаные (ГОСТ 679-73) и ремни из специальных синтетических материалов.

Гуммотканевые ремни изготовляют из нескольких пластов крепкой ткани (бельтинга), между которыми размещенные прослойки с резины для повышения гибкости.Ремни покрывают резиновыми обкладками. Ремни изготовляют шириной 20… 1200 мм и числом бельтингов 2…9 толщиной 1,25….2 мм каждый в виде длинных лент. Для повышенных скоростей могут быть замкнутой формы в шрину 30, 40 и 50 мм и длиной 500….2000 мм. Модуль упругости Е=200…350 Мпа.

Ремни из синтетических материалов имеют высокую статическую прочность и долговечность. Армированные пленочные многослойные ремни на основе полиамидных материалов могут работать при скоростях до 80 м/с и передавать мощность до 3000 кВт.

К л и н о в ы е ремни нормального перереза (ГОСТ 1284.1-89) изготовляют кордтканевые и кордшнуровые. Кордтканевые (рис. 5.3, а) составляются с нескольких пластов прорезиненной кордтканевые 2 (размещенная в зоне нейтрального пласта перереза ремня), пласта растяжения 1, размещенного над кордом, резинового пласта сжатия 3 ниже корда и прорезиненной оберточной ткани 4.

В кордшнуровому ремне (рис. 5.3., б) на месте пластов корд ткани размещается кордшнур 2.

Клиновые ремни изготовляют семы разных перерезов: ОБ!Z), А, Б(В), В(С), Г(Д), Д(Е), Е (ЕО). Здесь в дужках международные обозначения. Размеры ремней показаны на рис. 5.3,В.

 

 

Рис. 5.3. Перерезы клиновых ремней

Также применяют узкие клиновые ремни с отношением a/h ~ 1.2 (УО, УА, УБ и УВ), которые постепенно вытесняют ремни нормальных перерезов. Эти ремни передают в 1,5…2 раза большую мощность и могут работать при скоростях 40…50 м/с.

П о л и к л и н о в ы е р е м н и имеют продольные клиновые выступления (рис. 5.3,д) на внутренней стороне. В нем размещается кордшнур 1 и резиновый пласт растяжения 2. Согласно ТУ38-105763-84 применяют поликлиновые ремни перерезов К, Л, М.

Рис. 5.4. Зубчатый пас

З у б ч а т ы й п о я с (рис.5.3.г,5.4) составляется из стальных тросов диаметром 0,36 или 0, 65 мм, сплетенных из проволок диаметром 0, 12 мм и эластичного материала неопрена или полиуретана.

Случайные новости

4.1. Операційні підсилювачі

Операційним підсилювачем (ОП) називається підсилювач постійного струму з великим коефіцієнтом підсилення, який виготовляється у вигляді інтегральної мікросхеми і має два входи і один вихід (рис.3).

Рис. 3. Умовне позначення ОП

 

ОП мають великий коефіцієнт підсилення, тому застосовуючи різні види та комбінації зворотного зв’язку (ЗЗ), можна отримати пристрої із заданими характеристиками.

Інвертуючий підсилювач (рис. 4). Якщо ОП охопити від’ємним паралельним ЗЗ за напругою, то отриманий таким чином підсилювач матиме коефіцієнт підсилення

Кп= -R3/ R1 .

Рис.5. Неінвертуючий ОП
Рис.4. Інвертуючий ОП

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Знак мінус показує, що підсилювач змінює на протилежну полярність вихідної напруги відносно вхідної.

Неінвертуючий підсилювач (рис. 5). Якщо ОП охопити від’ємним послідовним зворотним зв’язком за напругою, то отриманий таким чином підсилювач не змінює полярність і фазу підсилювального сигналу. Коефіцієнт підсилення дорівнює

Кп = 1+R3/ R1.

У суматорі (рис. 6) вихідний сигнал UВИХ пов’язаний з вхідними сигналами UВХ1 , UВХ2 , …, UВХn залежністю Кп =R0 / R1 x UВХ1 + R0 / R2x UВХ2 +… + R0 / Rn x UВХn .

На основі ОП можна побудувати майже ідеальні інтегратори (рис. 7). В інтеграторі вихідна напруга Uвих пов'язана з вхідною напругою Uвх наступними співвідношеннями:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Диференціатори знаходять застосування як масштабуючі перетворювачі для датчиків з малим вихідним сигналом в умовах сильних промислових перешкод, наприклад, термопар, датчиків місткостей, датчиків біострумів і т.п. Проста схема диференціатора зображена на рис. 8.

Для схеми диференціатора вихідна напруга Uвих пропорційна швидкості зміни вхідного сигналу і обчислюється по формулі:

 


5. Цифрові інтегральні схеми

Цифрові ІС являють собою ключі, що мають m≥1 входів та n≥1 виходів (рис.9,а), які можуть бути вироблені на напівпровідникових діодах, біполярних або МДП транзисторах або на їх поєднаннях.

Рис. 9. а) з одним входом та одним виходом; б) з двома входами та виходами (диференціальний); в) з двома входами та одним виходом (операційний)

 

Реалі­зація логі­чних (перемикаючих) функцій, що зазвичай задаються у вигляді таблиці, що складається з вхідних та вихідних змінних, здійснюється логічними ІС, умовні позначення яких приведені на рис.9 (б-г). Логічна схема на основі ключа (транзистор з ОЕ) з одним входом m=1 та одним виходом n=1 може реалізовувати пе­ремикаючу функцію тільки з двома можливими значеннями у =х та у = х (не х). Останню називають логічною операцією НІ (інверсія) (рис.9,б.) При відсутності сигналу на вході хі , тобто при логічному 0, транзисторний ключ закритий і на виході рівень напруги високий, тобто логічна 1 і навпаки, при подачі на вхід логічної 1 транзистор відкривається і на виході встановлюється логічний 0.

Логічна схема на основі ключа з двума входами та одним виходом виконує операцію логічного множення (операция І) у=х1 х2 ….хm (рис. 10 а,б) або додавання (АБО) у=х1 + х2 +…хm (рис.10, в). За допомогою логічних схем НІ, І, АБО можна реалізувати логічну функцію будь-якої складності ( І-НІ, АБО-НІ).

 

в г д

Рис. 10.

© 2019
  • Сайт "Литературка"
  • мы собираем различную техническую, образовательную, научную литратуру