вход Вход Регистрация



11.1. Особенности передачи.

В зацеплении Новикова, разработанному в 1954 году, линейный контакт зубцов заменены точечным, который после непродолжительной приработки зубцов превращается в локальный контакт по поверхности. Самое простое это обеспечить, если очертить профили зубцов дугами круга. При этом зубцы одного колеса делают выпуклыми, а второго – вогнутыми. На рис. 11.1,а показанная схема зацепления Новикова, в котором торцевые профили 1 и 2 очерчены дугами кругов с радиусами r1 и r2. Эти профили входят в контакт в точке К, которая не совпадает с полюсом зацепления Р. При обращении колес с такими профилями зубцов точка контакта движется вдоль зубцов и находится на одинаковом расстоянии РК = const от полюсной линии, то есть линия зацепления параллельная полюсной линии (которая в свою очередь параллельная осям обращения колес).

 

Рис. 11.1 Схема зацепления

Торцевой коэффициент перекрытия ea=0. Чтобы обеспечить непрерывность зацепления и стабильность передаточного числа, зубчатые колеса с зацеплением Новикова выполняют косозубыми с основным коэффициентом перекрытия eр > 1.

Линия зацепления в передачах Новикова может размещаться к полюсной линии и за ней ( по направлению обращения ведущего колеса). В первом случае передача называется д о п о л ю с н о й (рис. 11.1, б), а во второму – з а п о л ю с н о й (рис. 11.1, а). В зависимости от того, какое колесо есть ведущим, одна и та же самая передача может иметь к – и заполюсное зацепление.

Если профиль зубцов изготовить выпукло – вогнутым, зубцы могут зацепляться к и за полюсом. Такую передачу называют дозаполюсной (рис. 11.1, в). Она имеет две линии зацепления, которые проходят через точки а и бы. Зубчатые колеса с дозаполюсным зацеплением можно нарезать одним инструментом.

Поскольку радиусы кривизны профилей зубцов r1 и r2 очень близкие по значению, то после приработки зубцы контактируют на значительной части своей высоты. В свою очередь, вследствие больших радиусов кривизны винтовых покрытий косых зубцов, их контакт распространяется и на некоторую часть длины зубцов. Особенно большую плоскость контакта имеют дозаполюсные передачи.

Во время обращения колес поверхность контакта зубцов движется вдоль линии зацепления со скоростью

nх = n ctg b , (11.1)

где n - круговая скорость; b - угол наклона линии зубцов.

Если скорость nх большая, то образуются благоприятные условия для возникновения масляной пленки значительной толщины между зубцами, то есть возникают условия жидкостного трения.

Таким образом, передачи Новикова, особенно дозаполюсные, имеют в 1.5... 2 высшую несущую способность, возвышенное значение КПД и стойкость против срабатывания по сравнению с эвольвентними.

Случайные новости

3.3 Розташування засобів автоматизації на функціональній схемі

На функціональній схемі зображуються всі прибори, засоби автоматизації і управління, необхідні для оснащування об’єкта, який проектується.

Відбірні пристрої, засоби отримання первинної інформації (термометри рідинні, термометри опору, термометри термоелектричні, пристрої звужуючі для вимірювання витрат (діафрагми), прибори для вимірювання витрат постійного перепаду, рідинні лічильники, датчики радіоактивності, вологості та ін.) нещитового (місцевого) монтажу показують безпосередньо на зображеннях технологічних комунікацій або обладнання згідно з їх розташуванням. Регулюючі органи (клапани, заслінки, шибери та ін.), які є елементами запроектованої системи автоматизації, показуються на зображеннях технологічних комунікацій.

Виконавчі механізми, механічно пов’язані з регулюючими органами (клапанами, заслінками), вбудованими в комунікації або агрегати, показуються поблизу від зображень регулюючих органів.

Для показування на функціональній схемі прийнятої системи контроля і управління об’єктом, а також місця встановлення апаратури (датчиків, які не згадані вище, вторинних приборів і допоміжного обладнання) в нижній частині креслення креслять прямокутники, які умовно зображають щити, пульти і пункти контролю і управління, в яких умовними позначеннями показують відповідну апаратуру. Прямокутники розташовують зверху вниз в наступному порядку: прибори місцеві, місцеві щити управління, агрегатні щити, центральний щит чи пульт, машини централізованого контроля та керуючі машини.

При виконанні функціональних схем зв’язок пристроїв автоматики, які розташовуються в прямокутниках, з елементами, які розташовані на технологічному обладнанні і комунікаціях, показують за допомогою суцільних з’єднальних ліній, однакових для трубних і електричних зв’язків. Ці лінії слід проводити з найменшою кількістю перегинань та перетинів. Перетинання з’єднальними лініями умовних позначень приборів не допускається.

На з’єднальних лініях біля верхнього прямокутника вказується максимальне значення параметра, який вимірюється. З’єднальні лінії від різних приймальних пристроїв, які працюють з одним вторинним прибором, поєднують фігурною скобкою і однією лінією направляють до перемикача або прямо до прибора.

В складних системах при великій кількості з’єднальних ліній, які перешкоджають читанню креслення, функціональну схему виконують адресним методом. При цьому з’єднальні лінії розривають. Залишають невеликі відрізки ліній (40...80 мм), які відходять від відбірних пристроїв, зображених на технологічному обладнанні, і ліній, які підходять до апаратури, позначеної в прямокутниках на нижній частині креслення. З’єднальні лінії нумерують арабськими цифрами. Цифри (адреси) нижніх та, за можливістю, верхніх відрізків, розташовують на одному рівні. Відрізки з’єднальних ліній, які відходять від умовного позначення щитів (пультів), нумерують за порядком зліва направо. Довжину нижнього відрізку вибирають від 40 до 80 мм.

Цифра, яка позначає номер позиції комплектів апаратури, повинна бути висотою 3,5 мм, а буквений індекс їх елементів – висотою 2,5 мм.

© 2019
  • Сайт "Литературка"
  • мы собираем различную техническую, образовательную, научную литратуру