вход Вход Регистрация



Перечень нормированных метрологических характеристик средств измерительной техники регламентируется нормативно-технической документацией на соответствующие типы средств измерительной техники.

Метрологические характеристики характеристики средств измерительной техники, которые нормируются для определения результата измерения, их основных и дополнительных погрешностей при определенных условиях проведения измерений (проверок).

В технической документации на средства измерений определяются условия контроля метрологических характеристик; объем выборки, количество точек измерений и их размещение в диапазоне измерений, допустимые погрешности измерений, условия проведения экспериментов. Метрологические характеристики контролируются относительно соответствия регламентированных значений как экспериментальными, так и расчетными методами.

К нормированным метрологическим характеристикам относят такие.

1. Размах шкалы средства измерительной техники выбирается со стандартного ряда шкал для соответствующих измеренных величин. Шкала средства измерений может выражаться как в единицах измеренной величины (процентах), так и в нормированных единицах (сигналах), которые отвечают размаху шкалы и используются при имитационных методах проверки (например, размах шкалы потенциометра в единицах температуры 0—600 °С гр. ХК, а нормированное значение шкалы 0-49,11 мВ).

2. Границы допустимой погрешности средства измерительной техники нормируются приведенной погрешностью, которая отвечает его классу точности.

3. Основные погрешности средства измерительной техники согласно нормативно-технической документации для соответствующего средства приводятся в виде суммарной погрешности:

Δ — граница допустимой абсолютной погрешности при доверительной вероятности не меньше 0,95;

Δ в — граница допустимой случайной составляющей погрешности при доверительной вероятности не меньше

0,95;

σ(Δ c) — граница допустимого среднего квадратичного отклонения случайной составляющей погрешности;

Δ в — граница допустимой систематической составляющей погрешности при доверительной вероятности не меньше 0,95;

М(Δ c) — математическое ожидание систематической составляющей погрешности.

В интервал, ограниченный допустимыми основными погрешностями Δ , Δ в и Δc, должны вкладываться не меньше 90 % всех возможных значений основных погрешностей.

4. Дополнительные погрешности определяются для каждой из величин, которые влияют на измерение, согласно нормативно-технической документации, а также регламентируются границы этих погрешностей. Дополнительные погрешности регламентируются по обыкновению для новых или заграничных средств измерений, которые используются в промышленности.

5. Время проведения измерения физической величины или технологического параметра.

6. Срок эксплуатации средств измерительной техники.

 

Случайные новости

ВСТУП

Даний методичний посібник призначений для використання при розробці функціональних схем під час виконання практичних та контрольних робіт, а також розділу “Контроль і автоматизація технологічного процесу” дипломних проектів студентів всіх спеціальностей.

Будівництво нових промислових об’єктів та реконструкцію діючих підприємств здійснюють згідно з проектно-кошторисною документацією, яка є комплексом технічних документів, що містять техніко-економічне обґрунтування доцільності спорудження нового чи реконструкції діючого об’єкта та креслення для проведення будівельно-монтажних та налагоджувальних робіт.

Основним документом, який визначає загальні вимоги до проектів, є “Інструкція про склад, порядок розробки, узгодження і утвердження проектно-кошторисної документації на будівництво підприємств, будівель і споруд” СНіП 1.02.01-85.

Склад, об’єм і зміст проектів автоматизації визначаються ГОСТ 24.101-80, стандартами “Системи проектної документації для будівництва” /СПДБ/, “Інструкцією по проектуванню електроустановок систем автоматизації технологічних процесів” ВСН 205-84.

Системи автоматизації технологічних процесів є часткою системи управління промисловим підприємством (цехом), тому проект системи технологічного процесу пов’язують з проектом системи управління підприємством.

При проектуванні слід керуватися:

· основними технічними напрямками в проектуванні підприємств даної галузі, виходячи з перспективи розвитку науки і техніки;

· результатами науково-дослідницьких та досвідно-конструкторських робіт;

· передовим промисловим досвідом в області автоматизації технологічних процесів;

· діючими нормативними документами з проектування систем автоматизації процесів.

Основним технічним документом, який пояснює процеси, що минають в системі автоматизації, який визначає стратегію, структуру, рівень і раціональні засоби автоматизації, є функціональна схема.

Сучасний стан всіх галузей промисловості характеризується великим різноманіттям технологічних процесів. Умови їх функціонування та вимоги щодо управління і автоматизації вельми різноманітні та індивідуалізовані. Проте, базуючись на досвіді проектування систем управління і автоматизації, можна сформувати деякі загальні принципи, котрими слід керуватися при розробці функціональних схем автоматизації:

1. рівень автоматизації технологічного процесу в кожний період визначається не тільки доцільністю упровадження певного комплексу технічних засобів та досягнутого рівня науково-технічних розробок, але й перспективою модернізації і розвитку технологічних процесів. Повинна зберігатися можливість підвищення рівня управління;

2. система автоматизації технологічних процесів повинна будуватися, як правило, на базі серійних засобів автоматизації та обчислювальної техніки. Необхідно намагатися використовувати однотипні засоби автоматизації та переважно уніфіковані системи, які характеризуються простотою сполучення, взаємозамінністю і зручністю компоновки на щитах управління. Використання однотипної апаратури дає значні переваги при монтажі, налагодженні, експлуатації, забезпеченні запасними частинами та інше;

3. як локальні засоби збору та накопичення первинної інформації (датчики), вторинні прибори, регулюючі та виконавчі пристрої слід використовувати переважно пристрої і засоби автоматизації державної системи промислових пристроїв (ДСП);

4. у разі, коли системи автоматизації не можна побудувати на базі тільки серійної апаратури, в процесі проектування виказуються відповідні технічні завдання на розробку нових засобів автоматизації;

5. кількість приборів, апаратури управління і сигналізації, яка встановлюється на оперативних щитах і пультах, повинна бути обмеженою. Надмірна кількість апаратури ускладнює експлуатацію, відволікає увагу обслуговуючого персоналу від основних приборів, які визначають хід технологічного процесу, збільшує вартість установки і строки монтажних та налагоджувальних робіт. Прибори і засоби автоматизації допоміжного значення доцільно розміщувати на окремих щитах, які розташовуються у виробничих приміщеннях поблизу технологічного обладнання.

Перелічені принципи є загальними, але не повними для усіх випадків, які можуть зустрічатися в практиці проектування систем автоматизації технологічних процесів. Однак, для кожного конкретного випадку їх слід мати на увазі при реалізації технологічного завдання на автоматизацію об’єкта, що проектується.

© 2019
  • Сайт "Литературка"
  • мы собираем различную техническую, образовательную, научную литратуру