вход Вход Регистрация



На функціональній схемі зображуються всі прибори, засоби автоматизації і управління, необхідні для оснащування об’єкта, який проектується.

Відбірні пристрої, засоби отримання первинної інформації (термометри рідинні, термометри опору, термометри термоелектричні, пристрої звужуючі для вимірювання витрат (діафрагми), прибори для вимірювання витрат постійного перепаду, рідинні лічильники, датчики радіоактивності, вологості та ін.) нещитового (місцевого) монтажу показують безпосередньо на зображеннях технологічних комунікацій або обладнання згідно з їх розташуванням. Регулюючі органи (клапани, заслінки, шибери та ін.), які є елементами запроектованої системи автоматизації, показуються на зображеннях технологічних комунікацій.

Виконавчі механізми, механічно пов’язані з регулюючими органами (клапанами, заслінками), вбудованими в комунікації або агрегати, показуються поблизу від зображень регулюючих органів.

Для показування на функціональній схемі прийнятої системи контроля і управління об’єктом, а також місця встановлення апаратури (датчиків, які не згадані вище, вторинних приборів і допоміжного обладнання) в нижній частині креслення креслять прямокутники, які умовно зображають щити, пульти і пункти контролю і управління, в яких умовними позначеннями показують відповідну апаратуру. Прямокутники розташовують зверху вниз в наступному порядку: прибори місцеві, місцеві щити управління, агрегатні щити, центральний щит чи пульт, машини централізованого контроля та керуючі машини.

При виконанні функціональних схем зв’язок пристроїв автоматики, які розташовуються в прямокутниках, з елементами, які розташовані на технологічному обладнанні і комунікаціях, показують за допомогою суцільних з’єднальних ліній, однакових для трубних і електричних зв’язків. Ці лінії слід проводити з найменшою кількістю перегинань та перетинів. Перетинання з’єднальними лініями умовних позначень приборів не допускається.

На з’єднальних лініях біля верхнього прямокутника вказується максимальне значення параметра, який вимірюється. З’єднальні лінії від різних приймальних пристроїв, які працюють з одним вторинним прибором, поєднують фігурною скобкою і однією лінією направляють до перемикача або прямо до прибора.

В складних системах при великій кількості з’єднальних ліній, які перешкоджають читанню креслення, функціональну схему виконують адресним методом. При цьому з’єднальні лінії розривають. Залишають невеликі відрізки ліній (40...80 мм), які відходять від відбірних пристроїв, зображених на технологічному обладнанні, і ліній, які підходять до апаратури, позначеної в прямокутниках на нижній частині креслення. З’єднальні лінії нумерують арабськими цифрами. Цифри (адреси) нижніх та, за можливістю, верхніх відрізків, розташовують на одному рівні. Відрізки з’єднальних ліній, які відходять від умовного позначення щитів (пультів), нумерують за порядком зліва направо. Довжину нижнього відрізку вибирають від 40 до 80 мм.

Цифра, яка позначає номер позиції комплектів апаратури, повинна бути висотою 3,5 мм, а буквений індекс їх елементів – висотою 2,5 мм.

Случайные новости

8.3 Структура и организация запоминающих устройств

Запоминающие устройства как правило, содержит множество ЗЭ, образующих запоминающий массив (ЗМ). Массив разделен на отдельные ячейки, каждая из которых предназначена для хранения двоичного кода, количество разрядов в котором определяется шириной выборки памяти. По способу орнанизации памяти (размещению и поиску информации) в ЗМ различают адресную, ассоциативную и стековую (магазинную) памяти.

В памяти с адресной организацией размещение и поиск информации в ЗМ основаны на использовании адреса хранения слова (числа), которым служит номер ячейки ЗМ, в которой это слово размещается. При записи (считывании) слова в ЗМ инициирующая эту операцию команда должна указывать адрес (номер ячейки), по которому производится запись (считывание).

Структура адресной памяти (рис.8.6,а) содержит ЗМ из N n-разрядных ячеек и его аппаратурное обрамление, включающее регистр адреса РгА, имеющий К (К≥log2N) разрядов, информационный регистр РгИ, блок выборки БАВ с дешифратором кода адреса ДША, блок усилителей считывания БУС, блок разрядных усилителей сигналов записи БУЗ и блок управления памятью БУП. По коду адреса в РгА, БАВ формирует в соответствующей ячейке памяти сигналы, позволяющие произвести в ячейке считывание или запись слова.

Цикл обращения к памяти инициируется поступлением в БУП извне сигнала ОБРАЩЕНИЕ. Общая часть цикла обращения включает прием в РгА с шины адреса ША адреса обращения и прием в БУП и расшифровка управляющего сигнала ОПЕРАЦИЯ, указывающего вид запрашиваемой операции (считывание или запись).

Далее при считывании БАВ дешифрирует адрес, посылает сигналы считывания в заданную адресом ячейку ЗМ. При этом код записанного в ячейке слова считывается усилителями считывания БУС и передается в РгИ. Затем, в случае памяти с разрушающим считыванием, производится регенерация информации в ячейке записью в нее из РгИ считанного слова. Операция считывания завершается выдачей слова из РгИ на входную информационную шину ШИВых.

 

При записи после выполнения указанной общей части цикла обращения производится прием записываемого слова с входной информационной шины ШИВх в РгИ. Запись состоит из двух операций: очистка ячейки (сброса в «0») и собственно записи. Для этого БАВ сначала производит выборку и очистку ячейки, заданной адресом в РгА. Очистка выполняется сигналами считывания слова в ячейке, но при этом блокируются усилители считывания и из БУС в РгИ информация не поступает. Затем в выбранную БАВ записывается слово из РгИ.

 

 

Рис.8.6. Организация ОЗУ: а – структура адресной памяти с

произвольным обращением

 

 

Рис.8.6. (окончание) б – на основе динамических ЗЭ;

в – на основе статических ЗЭ; г – N = 256x8; д – N = 2048x8

Блок управления БУП генерирует необходимые последовательности управляющих сигналов, инициирующих работу отдельных узлов памяти. Цепи передачи управляющих сигналов показаны пунктирными линиями на рис.8.6,а.

Организация ОЗУ на основе динамических ЗЭ изображена на рис.8.6б. Каждая колонка ЗЭ имеет отдельный усилитель регенерации (УР). При каждом обращении к ЗУ происходит автоматическая регенерация информации во всех ЗЭ соответствующей строки. Для полной регенерации памяти необходимо регенерировать n строк, поскольку все элементы в строке регенерируются одновременно.

Конфигурация ОЗУ (рис.8.6,б) типична для МОП БИС с организацией 1024x1. 10 – разрядный адресный код А0…А9 поступает на дешифраторы выборки строки ДШВС и колонки ДШВК, которые совместно выбирают нужный ЗЭ.

Одна из возможных организаций ОЗУ с ЗЭ статического типа показана на рис.8.6,в. ОЗУ имеет8-разрядный адресный вход А0…А7. Для чтения информации из ОЗУ на вход подается сигнал разрешение выдачи При записи запрещается выдача информации из матрицы ЗЭ на шину данных ; данные, подлежащие записи, подаются на вход ОЗУ, и поступает сигнал записи информации В обоих режимах (записи и чтения) адресные сигналы подаются до поступления сигналов .

При построении систем памяти наибольшее распространение получили ОЗУ с конфигурацией nx1 (n=256, 512, 1024, 2048, 4096). Память микроЭВМ обычно имеет разрядность, равную или кратную разрядности МП. Поэтому для 8-разрядного МП необходима память с длиной слова 8 бит. Необходимая длина слова памяти достигается параллельным включением m БИС памяти, где m – длина слова в битах ( m = 8, 12, 16, 24, 32, 64). Совокупность 8 одноразрядных линий данных всех 8 БИС образует 8-разрядную шину данных системы памяти. Линии адреса и чтения-записи всех БИС включает параллельно для одновременного обращения по всем БИС ЗУ.

Организация ОЗУ емкостью 25x8 на основе двух БИС ОЗУ емкостью 256x4 бит показана на рис.8.6,г, на рис.8.6,д – ОЗУ емкостью 2048 байт на основе БИС ЗУ с организацией 1024x1, на нем указаны только адресные цепи ЗУ. Сигналы с выхода триггера Тг подаются на входы РВ разрешения выборки БИС ЗУ. Адресные линии А0…А9 (рис.8.6,д) служат для адресации ячеек памяти внутри выбранных БИС ЗУ.

© 2020
  • Сайт "Литературка"
  • мы собираем различную техническую, образовательную, научную литратуру