вход Вход Регистрация



Допоміжні буквені позначення, які відображують функціональні ознаки приборів, наведені в табл. 3.

Буква Е використовується для позначення чуттєвих елементів, тобто пристроїв, які виконують первинне перетворення. Прикладами первинних перетворювачів є термометри термоелектричні (термопари), термометри опору, датчики пірометрів, звужуючі пристрої для вимірювання витрат, датчики індукційних приборів для вимірювання витрат, термобалони манометричних термометрів і т.д.

Буква Т позначає проміжне перетворення – дистанційну передачу сигналу. Букву Т рекомендується використовувати для позначення приборів з дистанційною передачею показань, наприклад, безшкальних манометрів або дифманометрів в комплектах вимірювання тиску або витрат, ротаметрів з пневматичною або електричною передачею показань та ін.

Буква К використовується для позначення приборів, які мають станцію управління, тобто перемикач для вибору виду управління (автоматичне-ручне) та пристрій для дистанційного управління.

Буква Y рекомендується при побудові позначень перетворювачів сигналів та обчислювальних пристроїв.

Порядок побудови умовних позначень з використанням допоміжних літер наступний:

- на першому місці ставиться буква, яка позначає величину, що вимірюється;

- на другому місці – одна з допоміжних букв: Е, К, Т, Y.

Наприклад, первинні вимірювальні перетворювачі температури (термометри термоелектричні, термометри опору та ін.) позначуються ТЕ, первинні вимірювальні перетворювачі витрат позначаються FE, безшкальні манометри з дистанційною передачею показань позначуються РТ, безшкальні прибори для вимірювання витрат з дистанційною передачею (ротаметри) позначуються і т.д.

Допоміжні позначення, які використовуються для побудови перетворювачів сигналів та обчислювальних пристроїв, наведені у табл. 4.

При побудові умовних позначень перетворювачів сигналів та обчислювальних пристроїв написи, які розшифровують вид перетворення чи операції, яка виконується обчислювальним пристроєм, наносять справа від графічного позначення прибора.

Наприклад, електропневматичний перетворювач температури позначається

 

Таблиця 4

Допоміжні позначення, які використовуються при побудові перетворювачів сигналів та обчислювальних пристроїв (за ГОСТ 21.404-85)

Найменування Позначення
1. рід сигналу:

 

електричний

пневматичний

гідравлічний

 

Е

Р

G

2. Види форм сигналу:

 

аналоговий

дискретний

 

A

D

3. Операції, які виконуються обчислювальним пристроєм:

 

сумування

множення значення сигналу на постійний коефіцієнт К

множення значень двох та більше сигналів

ділення значень сигналів одне на одне

зведення значення сигналу f у ступінь n

зволікання зі значення сигналу кореню ступеню n

логарифмування

інтегрування

 

диференціювання

зміна знаку сигналу

обмеження верхнього значення сигналу

обмеження нижнього значення сигналу

 

 

S

 

x

:

fn

lg

dx/dt

x(-1)

max

min

4. Зв’язок з обчислювальним комплексом:

 

Передача сигнала на ЕОМ

Вивід інформації з ЕОМ

 

Ві

Во

 

незалежно від виду електричного сигналу; перетворювач аналогового сигналу температури в дискретний позначається: ; обчислювальний пристрій, який виконує операцію зволікання квадратного кореню (при вимірюванні витрат), позначається і т.д.

У обґрунтованих випадках для уникнення неправильного розуміння схеми допускається замість умовних позначень наводити повне найменування сигналів, які перетворюються. Також рекомендується позначати деякі рідкі або специфічні сигнали. Наприклад, кодовий, часо-імпульсний, число-імпульсний та ін.

Допоміжні пристрої, позначення яких запозичені зі стандартів ЄСКД, наведені в табл. 5.

Іноді зустрічаються креслення функціональних схем, виконані за ГОСТ 3925-59. Для забезпечення можливості роботи з цими схемами, в даному методичному посібнику наводиться і цей ГОСТ (табл.6).

 

Таблиця 5

Графічні зображення електричних пристроїв на функціональних схемах

Найменування Позначення
Дзвоник електричний
Сирена електрична
Гудок електричний
Лампа сигнальна (табло)
Електродвигун
8...10
M

 

Таблиця 6

Позначення функціональних ознак приборів та регуляторів, основних величин, які контролюються та регулюються (ГОСТ 3925-59)

 

Функціональний ознак Позначення Величина Позначення
Показуючий П Температура t
З записом показань С Тиск, розрядження, вакуум Р
Інтегруючий І Витрати або кількість G
Сигналізуючий Сг Рівень H
Вимірюючий Вм Вологість m
Сумуючий (алгебраїчна сума) См Щільність r
Обробляючий співвідношення Со В’язкість m
Перетворюючий Пр Концентрація C*
Посилюючий Ус Пильність, кольоровість, мутність Ф
Статичний Ст. Теплота згоряння, кількість теплоти Q
Астатичний Ас Швидкість лінійна V
Ізодромний Із Лінійне переміщення та довжина l
Діференцуючий Дф Положення (переміщення) регулюючого органу S
Позиційний Пз Різниця значень двох величин D
Задаючий Зд

 

 

Програмний

 

Слідкуючий

Обігаючий (система пошуку)

Дозуючий

Пг

 

Сл

Об

Дз

* Замість позначення С допускається вписувати в зображення прибору або регулятора хімічну формулу речовини.


Додаток А

Приклади побудови умовних позначень (за ГОСТ 21.404-85)

 

Первинний вимірювальний перетворювач (чуттєвий елемент) для вимірювання температури, встановлений за місцем. Наприклад, термометр термоелектричний (термопара), термометр опору, термобалон манометричного термометра, датчик пірометра та ін.
Прибор для вимірювання температури з індикацією показань, встановлений за місцем.

 

Наприклад: термометр ртутний, термометр манометричний та ін.

Прибор для вимірювання температури з індикацією показань, встановлений на щиті.

 

Наприклад: мілівольтметр, логометр, потенціометр, міст автоматичний та ін.

Прибор для вимірювання температури, безшкальний, з дистанційною передачею показань, встановлений за місцем. Наприклад: термометр манометричний (або любий інший датчик температури) безшкальний з пневмо- або електропередачею.
Прибор для вимірювання температури, одноточечний, з індикацією та реєстрацією показань, встановлений на щиті.

 

Наприклад: мілівольтметр з записом показань, логометр, потенціометр, міст автоматичний та ін.

Прибор для вимірювання температури з обігаючим пристроєм, з індикацією та реєстрацією показань, встановлений на щиті. Наприклад: багатоточечний потенціометр з записом показань, міст автоматичний та ін.
Прибор для вимірювання температури, з індикацією та реєстрацією показань, регулюючий, встановлений на щиті. Наприклад: термометр манометричний, мілівольтметр, міст автоматичний та ін., який споряджений регулюючим пристроєм, в т.ч. позиційним.
Регулятор температури безшкальний, встановлений за місцем.

 

Наприклад: дилатометричний регулятор температури.

Комплект для вимірювання витрат, з індикацією та реєстрацією показань, регулюючий, споряджений станцією управління, встановлений на щиті. Наприклад, вторинний прибор та регулюючий блок системи “Старт”.
Прибор для вимірювання температури безшкальний з контактним пристроєм, встановлений за місцем.

 

Наприклад: реле температурне, яке використається в схемах управління.

Прибор для вимірювання тиску (розрядження), з індикацією показань, встановлений за місцем.

 

Наприклад: будь-який манометр з індикацією показань, дифманометр, тягомір, напоромір, вакуумметр та ін.

Прибор для вимірювання перепаду тиску з індикацією показань, встановлений за місцем.

 

Наприклад: дифманометр з індикацією показань.

Прибор для вимірювання тиску (розрядження) безшкальний, з дистанційною передачею показань, встановлений за місцем. Наприклад: манометр (дифманометр) безшкальний з пневмо- або електропередачею.
Прибор для вимірювання тиску (розрядження) з реєстацією показань, встановлений на щиті.

 

Наприклад: манометр із записом показань або будь-який вторинний прибор для реєстрації тиску (індикація не використається).

Прибор для вимірювання тиску з контактним пристроєм, встановлений за місцем.

 

Наприклад: реле тиску, яке використається в схемі сигналізації.

Прибор для вимірювання тиску (розрядження), з індикацією показань, з контактним пристроєм, встановлений за місцем. Наприклад: електроконтактний манометр, вакуумметр та ін., які використаються в схемах управління.
Регулятор тиску, який працює без використання постійного джерела енергії (регулятор тиску прямої дії “до себе”).
Первинний вимірювальний перетворювач (чуттєвий елемент) для вимірювання витрат, встановлений за місцем. Наприклад: діафрагма, сопло, труба Вентурі, датчик індукційного прибора для вимірювання витрат та ін.
Прибор для вимірювання витрат безшкальний, з дистанційною передачею показань, встановлений за місцем.

 

Наприклад: дифманометр (ротаметр) безшкальний з пневмо- або електропередачею.

Прибор для регулювання співвідношення витрат, встановлений на щиті.

 

Наприклад: будь-який регулятор співвідношення витрат.

Прибор для вимірювання витрат з індикацією показань, встановлений за місцем.

 

Наприклад: дифманометр (ротаметр) з індикацією показань

Прибор для вимірювання витрат інтегруючий, встановлений за місцем.

 

Наприклад: будь-який без шкальний лічильник з інтегратором.

Прибор для вимірювання витрат з індикацією показань, інтегруючий, встановлений за місцем.

 

Наприклад: з індикацією показань дифманометр з інтегратором.

Прибор для вимірювання витрат інтегруючий, з пристроєм для видачі сигналу після проходження заданої кількості речовини, встановлений за місцем. Наприклад: лічильник-дозатор.
Прибор для вимірювання та регулювання витрат безшкальний, встановлений за місцем.

 

Наприклад: дозатор регулюючий.

Первинний вимірювальний перетворювач (чуттєвий елемент) для вимірювання рівня, встановлений за місцем. Наприклад: датчик електричного або ємкісного рівнеміра.
Прибор для вимірювання рівня з індикацією показань, встановлений за місцем. Наприклад: манометр (дифманометр), який використається для вимірювання рівня, скло для вимірювання рівня.
Прибор для вимірювання рівня з контактним пристроєм, встановлений за місцем.

 

Наприклад: реле рівня, яке ввімкнено в схему управління та сигналізації.

Прибор для вимірювання рівня безшкальний з дистанційною передачею показань, встановлений за місцем.

 

Наприклад: рівнемір безшкальний з пневмо- або електропередачею.

Прибор для вимірювання рівня безшкальний регулюючий з контактним пристроєм, встановлений за місцем.

 

Наприклад: електричний регулятор-сигналізатор рівня. Літера Н в даному прикладі означає блокування за верхньою межею.

Прибор для вимірювання рівня, з індикацією показань, з контактним пристроєм, встановлений на щиті. Наприклад: вторинний прибор з індикацією показань та сигнальним пристроєм. Літери Н та L означають сигналізацію верхнього та нижнього рівню.
Прибор для вимірювання щільності розчину, безшкальний , з дистанційною передачею показань, встановлений за місцем. Наприклад: датчик щільнеміра з пневмо- або електропередачею.
Прибор для вимірювання розміру з індикацією показань, встановлений за місцем.

 

Наприклад: прибор з індикацією показань для вимірювання товщини сталевої стрічки.

Прибор для вимірювання розміру, положення, з індикацією показань, встановлений на щиті.

 

Наприклад: дистанційний покажчик положення регулюючого органу.

Прибор для вимірювання любої електричної величини, з індикацією показань, встановлений за місцем.

 

Наприклад:

напруга
сила струму
потужність
Прибор для управління процесом за часовою програмою, встановлений на щиті.

 

Наприклад: командний електропневматичний прибор (КЕП), багатоланцюгове реле часу, програма тор.

Прибор для вимірювання вологості з індикацією показань, регулюючий, встановлений на щиті.

 

Наприклад: вторинний прибор вологоміра.

Первинний вимірювальний перетворювач (чуттєвий елемент) для вимірювання якості продукту, встановлений за місцем. Наприклад: датчик рН-метру.
Прибор для вимірювання якості продукту з індикацією показань, встановлений за місцем.

 

Наприклад: газоаналізатор з індикацією показань для контролю вмісту кисню в димових газах.

Прибор для вимірювання якості продукту з індикацією показань, регулюючий, встановлений на щиті.

 

Наприклад: вторинний прибор із записом показань для контролю концентрації сірчаної кислоти в розчині.

Прибор для вимірювання радіоактивності з індикацією показань та контактним пристроєм, встановлений за місцем. Наприклад: прибор для показання та сигналізації гранично допустимих концентрацій a-промінів.
Прибор для вимірювання частоти обертання приводу з індикацією та реєстрацією показань, встановлений на щиті. Наприклад: вторинний прибор тахогенератора.
Прибор для вимірювання декількох різнорідних величин, з індикацією та реєстрацією показань, встановлений на щиті. Наприклад: двошкальний прибор із записом показань, який записує тиск та витрати.
Прибор для вимірювання в’язкості розчину з індикацією показань, встановлений за місцем.

 

Наприклад: віскозиметр з індикацією показань.

Прибор для вимірювання маси продукту з індикацією показань та контактним пристроєм, встановлений за місцем. Наприклад: пристрій електронно-тензометричний, сигналізуючий.
Прибор для контроля згасання факелу в печі безшкальний, з контактним пристроєм, , встановлений на щиті.

 

Наприклад: вторинний прибор запально-захисного пристрою.

Перетворювач сигналу, встановлений на щиті. Вхідний сигнал температури електричний, вихідний сигнал також електричний. Наприклад: перетворювач вимірювальний, який служить для перетворювання термоЕРС термоелектричного термометра в сигнал постійного току.
Перетворювач сигналу (тиску), встановлений за місцем. Вхідний сигнал пневмометричний, вихідний – електричний.
Обчислювальний пристрій, виконуючий функцію множення.

 

Наприклад: множник на постійний коефіцієнт К, посилювач.

Пускова апаратура для управління електродвигуном (вмикання, вимикання насосу; відкриття, закриття засувки та ін.). Наприклад: магнітний пускач, контактор та ін.
Апаратура, призначена для ручного дистанційного управління (вмикання, вимикання двигуна), встановлений на щиті. Наприклад: кнопка, ключ управління, задавач.
Байпасна панель дистанційного управління, встановлена на щиті.
Перемикач електричний ланцюгів вимірювання (управління), перемикач для газових (повітряних ліній), встановлений на щиті.
Ключ управління, призначений для вибору режима управління. встановлений на щиті.

Случайные новости

1.6. Режимы работы синхронных генераторов

У синхронных машин различают нормальные и анормальные режимы. Под нормальными понимают такие режимы, которые допускаются продолжительно, без любых ограничений. К ним относятся: работа машин с разной нагрузкой от минимально возможного по технологическим условиям к номинальному; работа с коэффициентами мощности, которые отличаются от номинального; работа при отклонении напряжения на выводах генератора в пределах 5 % номинального; работа при отклонении частоты в сети в пределах 2,5 % номинальной; работа при отклонении температуры охлаждающего среды от номинальной температуры и т.п. Допустимые границы отклонения параметров при таких режимах лимитируются нагреванием разных частей синхронных машин ( обмотки статора и ротора, конструктивные элементы и т.д.) и указываются в государственных стандартах и у данных предприятий-производителей. Так, например, предприятиями гарантируется нормальная работа турбогенераторов при отклонении напряжения статора на 5 % от номинальной; при этом продолжительно допустимый ток соответственно меняется на 5 %.

К анормальным относятся режимы работы синхронных машин, которые связаны со значительными аварийными перегрузками или потерей возбуждения, работа с недовозбуждением, асинхронный ход, работа при отказе системы охлаждения, а также при значительных величинах несинусоидальности и несимметрии напряжения в сети.

Асинхронный режим синхронных машин появляется при потере возбуждения (обрыв или шунтирования обмотки возбуждения), а также при выпадении машины из синхронизма, связанному с колебаниями в энергосистеме (короткие замыкания, неповнофазные режимы, резкий сброс или наброска нагрузки и т.п.).

Гидрогенераторы имеют пологую, так называемую “мягкую” асинхронную характеристику, с небольшим за величиной максимальным моментом. Они не допускают продолжительной работы в асинхронном режиме. При появлению такого режима необходимо в зависимости от ситуации, которая появилась, и местных условий или немедленно возобновить возбуждение машины от рабочего или резервного источника возбуждения, или отключить машину от сети.

Турбогенераторы имеют относительно крутую “жесткую” асинхронную характеристику со значительным за величиной максимальным моментом. Поэтому для них по условиям нагрева статора допускается относительно продолжительная ( до 30 мин.) работа в асинхронном режиме со сниженной нагрузкой ( до 50% от номинального). Нужно отметить, что в асинхронном режиме синхронные машины потребляют значительную реактивную мощность из сети.

Синхронные генераторы являются источниками практически симметричного, синусоидального напряжения. Но они работают параллельно с сетью, в которой отдельные потребители, а также несимметричные режимы работы, которые появляются при эксплуатации, является причиной ухудшения качества напряжения в сети, появление несимметрии и несинусоидности. При этом у синхронных машин появляется дополнительный нагрев обмоток и конструктивных элементов ротора и статора. Допускается продолжительная работа при различия токов фаз не больше чем 10 % для турбогенераторов и не больше 20 % для гидрогенераторов и синхронных компенсаторов. Допустимая несимметрия нагрузки неявнополюсных синхронных машин лимитируется нагревом элементов ротора токами двойной частоты, а в явнополюсных машин допустимой вибрацией. Соответственно допускается продолжительная работа при несимметрии не больше 5 - 10 %.

Допустимая продолжительность работы при большей несимметрии оценивается выражением, с:

Коэффициент А принимается равным 40 для гидрогенераторов и от 30 до 8 в зависимости от типа охлаждения.

Несинусоидная нагрузка на синхронные машины образовывают мощные выпрямители и преобразовательные установки, электрический транспорт и электропередачи постоянного тока. Допустимость несинусоидной нагрузки лимитируется нагревом обмотки статора и ротора.

Очень опасным для синхронных машин есть отказ в работе системы охлаждения. В этом случае машина должна быть быстро разгруженная или отключенная от сети. В эксплуатационной практике для машин с непосредственным водным охлаждением принятая следующая система сигнализации и защиты от повреждения и отказов системы охлаждения. При снижении затрат воды до 70 % номинального работает предупредительная сигнализация, при снижении затрат воды более чем на 50 % - аварийная сигнализация, и генератор должен быть разгружен за 2 мин., причем после появления аварийного сигнала генератор отключается от сети с гашением поля (за время, которое не превышает 4 мин.).

© 2020
  • Сайт "Литературка"
  • мы собираем различную техническую, образовательную, научную литратуру